Юрій Магалевський

29 жовтня 1935 р. у Львові помер художник Юрій Магалевський.
Народжений 1876 року в с. Романівка Подільської губернії. Закінчив реальну школу м. Олександрівськ (Запоріжжя) Катеринославської губ.,
Здобував освіту в художній школі Одеси. З 1898 року учився в АМ Петербурга, у Іллі Рєпіна. 31 жовтня 1907 року за картину “Перемогли” Юрій Магалевський одержав звання художника. У 1909 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, після чого студіював у Парижі. Після Франції переїхав жити до м. Олександрівськ Катеринославської губ., працював у міському комерційному училищі ім. графа С. Ю. Вітте викладачем чистописання та малювання
У 1910 поринув у роботу: працював учителем малювання 1-ої Катеринославської гімназії, експертом із художньо-промислової освіти Катеринославської виставки, став членом товариства «Просвіта».
Під час першої світової народний учитель Ю. Магалевський був звільнений від мобілізації, тому в царську армію не був призваний.
У 1917 році Юрій Магалевський працював головою української повітової ради і повітовим комісаром освіти в Олександрівську, був головою «Просвіти». У 1918 р. – директор першої української гімназії м. Катеринослав, учасник відновлення катеринославської «Просвіти». У Катеринославі Юрій Магалевський зустрів людей, які активно працювали в товаристві «Просвіта»: Дмитро Яворницький, Володимир Дорошенко, Василь Біднов, Петро Єфремов, Антін Синявський, Андріан Кащенко.
В Армію УНР художник прийшов добровільно, з чітко окресленою метою: «я зробив Міністерству Освіти пропозицію делєгувати мене в нашу армію для збирання мистецько-історичного матеріялу і зафіксування біжучих подій. Керуючий Міністерством Освіти того часу, беззмінний товариш міністра Петро Холодний, прийняв мою пропозицію і направив мене в Штаб Армії» Юрій Магалевський – художник при штабі армії УНР.
У 1920 році після поразки в боях із більшовиками передав малюнки, збірку портретів на зберігання університету Кам’янця – Подільського і емігрував до Чехо-Словаччини. У 1920—1921 рр. брав активну участь у військовій опозиції проти С. Петлюри.
У 1922 р. Юрій Магалевський прибув разом із Петром Холодним і Павлом Ковжуном до Львова. Був головою Українського товариства допомоги емігрантам із України. Автор портретів українських державних і військових діячів – І.Липи, С.Федака, А.Гулого-Гуленка; автор ілюстрацій до книжок «Українські народні казки»; підручників «Ярина: Український буквар», «Перша читанка» А. Воронця українського видавництва (Катеринослав – Кам’янець – Лейпциг – Відень). Розписав образами і орнаментом інтер’єр церкви Воскресіння Господня (1925, с. Кам’янка), в Олеську (1926—1928), Св. великомученика Георгія (1926, м. Рава-Руська), каплицю, ректорську їдальню Львівської Духовної Академії.
Помер 29 жовтня 1935 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 75.
За радянських часів майже вся творча спадщина Ю. Магалевського була знищена, деякі полотна художника зберігаються в Національному музеї у Львові, Дніпровському історичному музеї.

Жов 29, 2018Ганна Черкаська

uahistory.com

О admin

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*