Ярослав Всеволодович

30 вересня (7 жовтня) 1246 р. у м. Каракорум (Монголія) у ставці Великого хана Ґуюка було отруєно 55-річного великого князя володимирського Ярослава Всеволодовича, батька Олександра Невського.
Він народився 8 лютого 1191 р. у м Переславль-Залєський, Володимиро-Суздальське князівство. Його батько – князь Всеволод Юрійович Велике Гніздо, син Юрія Долгорукого; мати – Марія Шварнівна, яська князівна, сестра дружини Мстислава Чернігівського.
27 квітня 1194 р. трирічний князь був пострижений і посаджений на коня.
У 1201 р. 11-річний Ярослав був посланий батьком княжити у Переяславі-Руському.
15-річним одружився з дочкою половецького хана Юрія Кончаковича.
У 1206 році здійснив невдалу спробу заволодіти Галичем після смерті князя Романа Мстиславича. У відповідь київський князь Всеволод Святославич Чермний вигнав Ярослава з Переяслава і посадив туди свого сина Михайла.
У 1208 році брав участь у поході суздальських князів на Рязань та тимчасово став намісником свого батька у Рязані. Перша дружина Ярослава рано померла, тому 23-річний удівець одружився вдруге з Ярославою Мстиславівною.
Після смерті Всеволода Велике Гніздо отримав Переяслав-Залєський. Підтримував свого брата Юрія у боротьбі за владу на Владимиро-Суздальщині, разом із ним був розбитий у Липицькій битві. У 1215 році призваний новгородцями на княжіння після походу тестя Мстислава Удатного на Галич. Коли Ярослав потерпів поразку в боротьбі з князями, та своїм тестем, Мстислав забрав свою дочку, дружину Ярослава з собою. Князь просив повернути дружину і постриг її в черниці під іменем Єфросинії. Третя дружина Ярослава Феодосія, дочка Ігоря Глібовича.
У 1222 році Ярослав знову став новгородським князем. Він безуспішно підтримував чудь (естів), які воювали проти хрестоносців. У 1225 році під Усвятом розбив литовців, які повертались після набігу на Торжок та Торопець. У 1226 році втратив Новгород на користь Чернігівського князя Михайла Всеволодовича та вернувся в Переяслав-Залєський. У 1231 р. в союзі з братами воював проти чернігівців після чого Новгород знову повернувся під контроль Юрійовичів. У 1236 році в розпал міжусобної боротьби в Південній Русі зайняв Київ, що припинило князівські міжусобиці. Дізнавшись про загибель брата, Юрія Всеволодовича, у битві з монголами на річці Сіть, на початку 1238 року вернувся на Суздальщину та став княжити у Владимирі.
У роки навали Батия на суздальську землю (1237—1238) Ярослав Всеволодович, його син Олександр і молодші брати Ярослава не чинили значного опору татарам. У цей ж час, 1239 року ходив на Смоленськ, захоплений Литвою та відбив його у загарбників.
1243 року князь Ярослав їздив до хана Золотої Орди Батия, визнав себе монгольським васалом, отримав ярлик на Велике княжіння Владимирське. Заручником в Орді лишився син Ярослава Костянтин.
У серпні 1246-го Ярослава запросили до хана Гуюка. Князю Русі мати великого хана – Туракіне подала їжу з власних рук. Після ханських лагомин Ярослав захворів, тіло його посиніло і князь помер.

Жов 6, 2019Ганна Черкаська

uahistory.com

О admin

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*