Вона потонула…

Ця фраза Путлера – продовження політики Леніна. Саме за наказом вічно живого 18 червня 1918 р у Новоросійській бухті під керівництвом Федора Раскольнікова затоплено Чорноморський флот, щоб не віддавати його Україні за умовами Брестського миру.
За свідченням кінооператора Юрія Тамарського, сюжет п’єси «Загибель ескадри» Корнійчук поцупив у режисера Арнольда Кордюма та прозаїка Вадима Охрименка. Завдяки п’єсі Корнійчук вибився в люди: надіслав її як власний твір на Всеукраїнський конкурс найкращої радянської п’єси, оголошений у лютому 1933 р.
Сюжет п’єси «Загибель ескадри» дуже схожий з твором Всеволода Вишневського «Оптимістична трагедія». Кажуть, Вишневський почав писати перший варіант п’єси в січні 1932-го, у 1933-му «Оптимістична трагедія» була поставлена в Київському російському театрі режисером В. Неллі-Владом). Другий (остаточний варіант) 18 грудня 1933 р. поставив Олександр Таїров у Камерному театрі.
У просуванні наступних п’єс Корнійчукові неодноразово допомагав «пролетарський» письменник, червоний граф Олексій Толстой.
У 1937 Корнійчук написав п’єсу «Правда», в якій В. Ленін уперше став персонажем української драматургії, а Корнійчук – королем сталінського театру.

Чер 18, 2019Ганна Черкаська

uahistory.com

О admin

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*