Коню під хвіст…

Дощ не вгаває: періщить, плющить, аж пищить… Симфонію сльоти обривають Хомівна:
– Ну, погодка: всі плани коту під хвіст!
– Коту – ще нічого, аби не коню, – кидаю.
– А кінь тут до чого? – не зрозуміла Хомівна.
– Та, бач, уже майже два століття гості Пітера заглядають коню під хвіст, роздивляються причинне місце.
– Тю, та я сама бачила, як блищали на сонці натерті крейдою яйця коня Мідного вершника, – торжествувала сусідка.
– До чого тут яйця Петра Олексійовича? Я про іншого жеребця…
– Нєа, не знаю. Розкажеш?
– Звісно розповім про коня барона Клодта, як він послав коню під хвіст упадальника-уздихальника своєї дружини Уленьки.
– Кажеш – «воспітнув»?

Лис 20, 2018Ганна Черкаська

uahistory.com

О admin

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*